Господарська діяльність сучасного українського репертуарного театру за ринкових умов

За результатами досліджень, що висвітлені в монографії, можна зробити такі висновки.

1. Театри як суб‘єкти господарювання виконують наступні соціально-економічні функції як: (1) створення та розповсюдження духовних благ, що пі-двищує якість та ефективність людського капіталу, соціально-економічної дія-льності людини, колективів, суспільства, (2) створення робочих місць, (3) спла-та податків, (4) надання підтримки ресторанно-готельно-туристичному і іншим видам бізнесу, що продукують різноманітні попутні послуги, (5) виконання ро-лі центра інфраструктурної кластеризації та ін. Експериментальні дослідження, що були виконані в межах даної роботи, довели належність функції рекреацій-ного майданчика, на якому діють процеси відтворення людського капіталу як окремої особи, так і соціуму, населення регіону або держави. Таким чином, будь-який театр доцільно розглядати як суб’єкт господарювання, діяльність якого продукує суспільно значущі блага, що обов’язково потребує підтримки держави, та виконує перелічені соціально-економічні фукції, що створюють до-датково економічно важливі результати.

2. Розгортання державної програми з розвитку креативних та культурних індустрій уявляється соціально-економічним простором, в якому сучасні українські театри можуть знайти своє місце в межах економіки культури. Інтенсивний розвиток такої економіки потребує індустріалізації, тобто виводу на про-мисловий рівень створення і розповсюдження продуктів творчої діяльності у відповідних її сферах. Останнім часом культурні індустрії розглядаються в якості альтернативного ресурсу розвитку соціально-економічного потенціалу краї-ни і регіонів та в якості чинника підвищення їх конкурентоспроможності. Культура стає важливим та вирішальним фактором підвищення місцевої та регіональної привабливості. Економіко-математичне моделювання процесу індустрієгенезу театральної справи довело, що бажані результати можна забезпечити завдяки високому рівню підприємливості як всіх театральних колективів, так і окремо взятого працівника галузі. Все згадане потребує інституційної підтримки...